Прем'єра документального фільму про Гектора "Мачо" Камачо на Showtime "Мачо: Історія Гектора Камачо", що відбулася 2020 року, стала нагадуванням про талант і видовищність боксера, а також про людську слабкість.
Камачо, здавалося, тримав світ біля своїх ніг, ставши чемпіоном світу в трьох вагових категоріях. Мережа CBS, яка транслювала низку боїв Камачо, рекламувала його як наступну суперзірку боксу.
Але, як зазначив у документальному фільмі ветеран CBS Тім Раян, Камачо мав проблеми з кокаїном ще під час його 20-го професійного бою в 1983 році. Саме тоді Камачо зустрів у ринзі на Алясці сильного контендера легкої ваги на ім'я Джон Монтес.
Раян розповів, що напередодні бою виробнича група CBS отримала телефонний дзвінок від одного з кураторів бійця, який сказав, що Камачо намагався вистрибнути з вікна.
"Він був абсолютно несповна розуму через наркотики", - згадував Раян. Однак у день бою Камачо знову став колишнім, нокаутувавши Монтеса в першому раунді.
Все було добре, що добре скінчилося - у всякому разі, того разу. Але в CBS, у якої була домовленість про трансляцію боїв Камачо, турбувалися.
"Ми були раді тому, що він прийшов до тями і бій відбувся, але з цієї миті це стало для нас джерелом великого занепокоєння, тому що ми знали, що він має справу, знаєте, з демонами", - каже Раян.
Народжений у Пуерто-Ріко, який виріс зі своєю матір'ю в іспанському Гарлемі в Нью-Йорку, Камачо виграв низку аматорських титулів і став предметом гордості своєї спільноти. Але "вулиця" в Камачо ніколи не покидала його, як ясно показує документальний фільм.
Був проблиск емоційного потрясіння, коли Камачо, повернувшись на ринг після восьмимісячної бездіяльності, зупинив Луї Берка, непоганого бійця з Нью-Мексико, в п'яти раундах у січні 1985 року. Камачо розплакався, коли Тім Раян брав у нього інтерв'ю після бою.
"Я просто сподіваюся, що люди продовжать підтримувати мене, будь моїм другом, тому що мені потрібні друзі", - плакав Камачо, коли телеведучий утішно обійняв його за плечі.
Про талант і стійкість Камачо багато говорить те, що він зміг досягти таких висот, маючи справу з проблемою кокаїну.
Чемпіон світу в 130, 135 і 140 фунтах Камачо володів тим, що можна було б назвати сліпучою швидкістю. Його правий джеб виблискував, як блискавка, зі стійки лівші. У своїх найкращих кондиціях він кидав комбінації з дивовижною швидкістю.
"Він був спритним, супершвидким, вольовим і впевненим у собі", - розповів для документального фільму Шугар Рей Леонард, який коментував низку боїв Камачо і пізніше зустрічався з ним у ринзі. "Його робота ніг була просто неймовірною. Рух, аперкоти, хуки - у нього був весь набір".
Ймовірно найкращий виступ Камачо стався, коли він переміг жорсткого і небезпечного мексиканця Хосе Луїса Раміреса і виграв титул чемпіона світу за версією WBC у легкій вазі в бою шульг у серпні 1985 року. Камачо вийшов на ринг у тому, що репортер Los Angeles Times Річард Хоффер назвав "костюмом світла, в якому плавки переливалися кольорами після'ядерної веселки, а плащ виблискував червоно-біло-синім".
Коли почався бій, виступ Камачо був не менш сліпучим. Він збив Раміреса з ніг у третьому раунді і виграв практично кожен відрізок бою.
"Це був блискучий виступ, у якому Рамірес, який є сильним бійцем, був декласований", - написав Хоффер.
Але Камачо змінився після дуже близької перемоги роздільним рішенням суддів над суперником із Пуерто-Ріко Едвіном Росаріо в Медісон Сквер Гарден у червні 1986 року.
"Росаріо, можливо, не виграв бій, але він легко виграв два його найбільших бої. У п'ятому та 11-му раундах він потряс Камачо і, можливо, навіть був близький до нокауту", - повідомляв Воллес Метьюз у Newsday.
Камачо, у якого був розбитий ніс і було розсічення над лівим оком, визнав, що це був близький бій, але сказав репортерам, що, на його думку, він переміг, будучи більш майстерним боксером. Проте, він також дав зрозуміти, що не хоче брати участь у занадто багатьох боях, таких як поєдинок із Росаріо.
"Я можу сказати вам прямо зараз, Гектор Камачо не любить проклятих воєн", - цитувало Sports Illustrated слова Камачо після бою.
Хоча Камачо продовжував перемагати, після бою з Росаріо він став більше орієнтуватися на захист. Фанати почали повставати проти нього. У Камачо були проблеми з набором ваги перед захистом титулу в легкій вазі у вересні 1986 року проти колеги-левші Корнеліуса Боза-Едвардса - угандійця, який влаштувався в Лондоні. Хоча він упевнено перемагав за очками, втомлений Камачо намагався уникнути неприємностей у заключних раундах.
"Деякі фанати більше насміхалися над Мачо, ніж підтримували його", - писав Том Арчдікон у Miami News.
Оглядач New York Post Дік Янг різко розкритикував виступ Камачо.
"Якщо я хочу подивитися танці, я поставлю старий фільм Фреда Астера", - написав Янг.
До 1987 року дике життя Камачо за межами рингу стало загальновідомим. Термін "жити на межі" було використано в заголовку New York Post. Камачо боксував лише один раз у 1987 році. Він відмовився від титулу WBC у легкій вазі, щоб боксувати в 140 фунтах.
"Камачо, колись один із найгарячіших бійців, майже канув у небуття через бездіяльність і стиль "бий-біжи", що здебільшого полягає в бігу", - зазначив Джон Сарасено в USA Today.
У 1988 році його заарештували за звинуваченням у зберіганні кокаїну і нападі (він нібито наставив пістолет на неповнолітнього). Камачо, схоже, відчув зміну ставлення до себе.
"Можливо, якщо я помру молодим, як Елвіс або Брюс Лі, мене визнають великою людиною, але сам я не хочу чекати так довго", - цитували Камачо в USA Today.
Камачо виграв титул чемпіона світу в третій вазі, перемігши роздільним рішенням суддів колишнього чемпіона світу в легкій вазі Рея "Бум-Бум" Манчіні (який повертався на ринг після чотирирічної бездіяльності) у Ріно, штат Невада, у березні 1989 року, і став чемпіоном WBO в першій напівсередній вазі.
Однією з останніх великих перемог Камачо стало одноголосне рішення суддів у 12 раундах за підсумками бою з Вінні Пацієнцою в Конвеншн-холі, Атлантік-сіті, в лютому 1990 року. Камачо був занадто розумний і занадто навчений. Це була 39-та перемога Камачо поспіль, і він бився краще, ніж будь-коли, хоча йому знадобилася вся його майстерність і боксерські навички.
Рік по тому Камачо програв свій титул у 140 фунтах роздільним рішенням суддів менш обдарованому, але працьовитому Грегу Хагену. Він повернув собі титул у Хагена, також роздільним рішенням суддів, але колись швидкісний боксер явно втратив швидкість.
У 1992 році в Thomas & Mack Center у Лас-Вегасі Хуліо Сезар Чавес жорстоко бив Камачо 12 раундів. Тієї ночі Камачо показав справжнє серце бійця. Ніхто не міг звинуватити його якби він здався на стільці, але він тримався до останнього дзвінка. Філософ боксу Тедді Атлас побачив у цьому щось на кшталт боротьби за спокуту Камачо.
"Це було схоже на те, що він сказав: "Я збираюся прийняти те покарання, на яке, на вашу думку, я заслуговую", - сказав Атлас для документального фільму.
Остання значуща перемога Камачо була досягнута, коли він зупинив 40-річного Шугара Рея Леонарда, який тривалий час не діяв, у п'ятому раунді їхнього бою в середній вазі в березні 1997 року.
Хоча Камачо пройшов усю дистанцію в титульних боях у напівсередній вазі проти Оскара Де Ла Хойї та Фелікса Трінідада і переміг Роберто Дюрана у зустрічі колишніх чемпіонів, що старіють, дні його слави залишилися далеко позаду. Свій останній бій він провів у 48-річному віці, коли програв рішенням суддів нічим не примітному супернику. Два роки потому він загинув, будучи застреленим у місті свого народження, Баямоні, Пуерто-Ріко.
Вбивство здається чимось на зразок таємниці, його мотив неясний. Згідно з документальним фільмом, поліція вважає, що знає, хто вбив Камачо, але арешту проведено не було.
Це був сумний, можна сказати, убогий кінець бійця, чиї виступи колись сяяли так само яскраво, як і його розшиті блискітками вбрання в рингу.
Щодо пристрасті Камачо до наркотиків, Шугар Рей Леонард пояснив це так, як може тільки екс-чемпіон - пошуком чогось, що могло б замінити чарівні слова "and the new champion...".
"Кращих слів не придумати. Я навіть не можу підібрати слів, щоб пояснити, що це означає для нас", - сказав Шугар Рей для документального фільму. "І коли в нас цього більше немає, ми шукаємо щось іще, що спробує замінити це - алкоголь, наркотики, що б то не було інше.
Я нічим не відрізнявся від нього. Але я зміг відступити і просто зупинитися".
Шугар Рей зміг зупинитися, Камачо не зміг. Він помер занадто молодим, у віці 50 років. Слова Ф. Скотта Фіцджеральда "Покажіть мені героя і я напишу вам трагедію", безумовно, видаються як ніколи доречними...