Агресивний пресингер Хуан Діас об'єднав три з чотирьох титулів у легкій вазі під час відмінних титульних перегонів у середині-кінці 2000-х років.
Діас народився в Г'юстоні, штат Техас 17 вересня 1983 року.
"Незабаром після мого народження мої батьки не змогли собі дозволити залишатися в США, тож ми повернулися до Мексики і шість років жили у Вітцуко, Герреро", - розповів Діас. "Я навіть ходив там до школи один рік. Мій молодший брат народився в Мексиці в той час.
Потім мій батько приїхав до США сам і знайшов пристойну роботу, а щойно він зміг назбирати трохи грошей, то привіз до Г'юстона нас".
Хоча сім'я Діаса возз'єдналася, для них все ще тривали важкі часи.
"У нас не було економічної стабільності", - розповідає він. "Нам доводилося ходити пішки. Ми жили в пересувному будинку з моїми тіткою і дядьком, у яких була своя сім'я. У кожної сім'ї була кімната і ми спали на дивані. Це було скромне і просте життя. Батьки одночасно працювали на двох роботах, ростили нас і забезпечували нам усе необхідне".
У дитинстві у Діаса був чудовий апетит і він важив 120 фунтів, що разом із любов'ю його батька до боксу привело його до спортзалу у 8 років.
"Батько знайшов боксерський зал Віллі Саванни в Південному Г'юстоні", - розповів він. "Ми вирушили туди, і для мене це стало коханням з першого погляду.
Я почав тренуватися, коли мені було 8 і провів перший аматорський бій у 120 фунтах, але минув цілий рік і не було 120-фунтових 8-річних бійців, які могли б битися зі мною. Коли мені було 9, я отримав свій другий бій. Саме тоді моя сім'я і містер Саванна сказали: "Якщо ти справді хочеш битися, тобі потрібно схуднути". Я сів на дієту і схуд".
Діас досяг успіху як любитель, набравши вражаючі 105-5 у рекорді та вигравши 13 різних золотих медалей. Юнак вирушив на батьківщину своїх предків у Мексику в надії представляти країну на Олімпійських іграх 2000 року.
"На той час мені було 16, на три місяці менше за 17 років, необхідних, щоб поїхати на Олімпійські ігри", - згадує він. "Ми билися на міжнародному турнірі, там було 16 країн і представники всіх повинні були проголосувати, щоб для мене зробили виняток про допуск на Олімпіаду. 14 людей сказали "Так", а двоє сказали "Ні" - Сполучені Штати, тому що в них був Рікардо Вільямс у 139 фунтах, і Пуерто-Ріко, у яких був Мігель Котто. Ці дві країни проголосували за те, щоб мене не пустити і тому я не поїхав на Олімпіаду 2000 року".
Діас не хотів чекати чотири роки до наступних Олімпійських ігор і став професіоналом, нокаутувавши суперника в першому раунді дебютного бою в Мексиці в червні 2000 року. Перші три бої він провів у Мексиці, заробивши 400 доларів за бій, перш ніж став повнолітнім, щоб отримати можливість битися в Америці.
Діас, який закінчив коледж зі ступенем бакалавра політичних наук, просувався рейтингами, вигравши свої перші 24 бої за чотирирічний період.
Володаря титулу WBA у ваговій категорії до 135 фунтів Лакву Сіма з Монголії заманили в Техас у липні 2004 року.
"Мені було 20 років, я пройшов через деякі неприємності, мене збивали з ніг і потрясали в попередніх боях, але я відчував себе непереможним", - розповів Діас, який переміг одноголосним рішенням суддів у 12 раундах.
Досвідченому бійцю-аматору Діасу було відмовлено в олімпійській путівці представляти Мексику через його вік
"Той факт, що я зміг зробити це вдома, перед жителями мого рідного міста, став вишенькою на торті".
"Малюк Бик", захищаючи титул, переміг колишнього дворазового чемпіона світу за версією WBA у ваговій категорії до 135 фунтів Жюльєна Лорсі (UD 12) і сивого ветерана Біллі Ірвіна (TKO 9) у Техасі, але в його стосунках із промоутером з'явилися проблеми.
Після всього лише одного нетитульного бою за більш ніж рік Діас повернувся до виступів і провів три послідовні захисти титулу, почавши працювати з Доном Кінгом. Він зустрівся з володарем пояса WBO Аселіно Фрейтасом в об'єднавчому бою у квітні 2007 року.
"Люди кажуть мені, що я божевільний, але для мене він не бив потужно і я проходив через його удари", - розповів він. "Жодної неповаги до нього, але я очікував більшого. Він показав, що в нього є міць, але я просто не відчував тієї сили удару, про яку всі говорили. Під постійним тиском він зійшов з дистанції після восьми раундів".
Потім Діас зустрівся з чемпіоном IBF Хуліо Діасом у жовтні 2007 року.
"Це був ще один бій, який дав мені можливість відчути себе непереможним", - розповів Діас, який нокаутував свого тезку в дев'ятому раунді. "Я був на сьомому небі від щастя, мені здавалося, що мене ніхто не може зупинити".
Це тривало недовго і незабаром у нього почалися проблеми з Кінгом, внаслідок чого Діас зустрівся з Нейтом Кемпбеллом у Канкуні в березні 2008 року.
"Мій контракт із Доном Кінгом закінчився і я не збирався його продовжувати", - пояснює він. "Я отримував від 600 000 до 700 000 доларів за бій і хотів бонус і більше грошей за бій, оскільки я був непереможеним і володів трьома основними поясами. Він не хотів цього і бажав скоротити мій гонорар наполовину, щоб я відмовився від бонусу і підписав контракт на чотири роки.
Дон Кінг дуже розлютився, він сказав: "Я намагався зробити з тебе наступного Хуліо Сезара Чавеса" і замість того, щоб дати мені шанс битися в Г'юстоні, він організував бій у Мексиці.
Я був у роздягальні, у мене не було ні медогляду, ні тесту на допінг, нічого. Не перевіряли мої бинти, мене залишили в чоловічому туалеті і сказали бути готовим о 8".
Це була не його ніч і Діас втратив свої титули роздільним рішенням суддів у 12 раундах.
Гордий техасець повернувся з перемогою над Майклом Катсідісом (SD 12). Це підготувало його до бою з Хуаном Мануелем Маркесом у його рідному місті в лютому 2009 року.
Здавалося, що більший і сильніший Діас зможе розтрощити Маркеса на початку бою. Проте мексиканський убивця був настільки інтелектуальний, наскільки це тільки можливо.
"У Маркеса було чудове резюме, і незважаючи на це, я був упевнений, що поб'ю його, але все виявилося по-іншому", - розповів Діас, який був попереду на одній із карт, перш ніж Маркес вніс необхідні корективи, щоб нокаутувати Діаса бездоганним правим аперкотом у 9-му раунді. Пізніше цей бій був названий журналом Ring "Боєм року". "Маркес був настільки розумним і чудовим бійцем, що я нічого не зміг зробити".
Діас провів кілька боїв проти Полі Маліньяджі (UD 12/L UD 12) у 140 фунтах, але відчув, що йому не слід було підніматися у вазі.
Повернувшись до своєї природної ваги 135 фунтів, він зустрівся з Маркесом у реванші в липні 2010 року.
"Думаю, що не маючи потрібного настрою, я пішов на бій, сподіваючись на кращий результат, але цього не сталося", - пояснює Діас, який програв одноголосним рішенням суддів.
Діас пішов у відставку майже на три роки, перш ніж повернутися. Він виграв сім боїв, перш ніж піти назавжди.
"Коли я повернувся, у мене горіли очі", - розповів Діас (42-4, 21 нокаут). "Але я був готовий піти, я став старшим і почав отримувати більше травм, які заважали мені робити те, що я повинен був робити. Я просто вирішив: "Я закінчив".
Діас, якому зараз 38 років, одружений батько трьох дітей. Він, як і раніше, живе в Г'юстоні і володіє компанією з доставки під назвою JD Express.
Він люб'язно знайшов час, щоб поговорити про найкращих із ким ділив ринг.
КРАЩИЙ ДЖЕБ
Хуліо Діас: У нього був чудовий джеб, через який з ним було дуже складно зблизитися. Мені довелося багато рухати головою, щоб дістатися до нього, тим більше, що він був вищим за мене.
КРАЩИЙ ЗАХИСТ
Жюльєн Лорсі: Він був дуже незручним і хитрим. Якщо ви бачили його на рингу, здавалося, що він мало рухається. У нього був пекельний захист і в мене були проблеми з тим, щоб влучити в нього.
НАЙКРАЩА ШВИДКІСТЬ РУК
Полі Маліньяджі: Він був дуже швидкий і досить невловимий. Він не міг бити потужно, але у нього була відмінна швидкість рук.
НАЙКРАЩА РОБОТА НІГ
Фернандо Ангуло: Він рухався щоразу, коли я завдавав удару. Він робив крок назад і використовував неординарні кути, відмінно працюючи на ногах вперед і назад і з боку в бік.
НАЙРОЗУМНІШИЙ
Хуан Мануель Маркес: Він, безумовно, найрозумніший хлопець, з яким я коли-небудь бився. У Маркеса один із найкращих боксерських IQ серед усіх боксерів, цей хлопець міг тебе прорахувати. Ви можете перемагати його, а потім раптово він знаходить маленькі слабкі місця, починає працювати над цим і виграє бій. Він не найшвидший, не найсильніший, рух його ніг не є чудовим, але він чудовий контрпанчер, а коли ти хороший контрпанчер, тобі не потрібно мати велику швидкість і велику силу - ти просто наносиш удари.
НАЙСИЛЬНІШИЙ
Майкл Катсідіс: Цей гад вмів бити - він був фізично сильний, він був як маленький танк.
НАЙКРАЩИЙ ПАНЧЕР
Убальдо Ернандес: Хочете вірте, хочете ні, але це був хлопець із Мексики в моєму 12-му бою на ім'я Убальдо Ернандес. Це був перший раз, коли мене збили з ніг. Це був перший раз, коли хтось вдарив мене так сильно, що я втратив свідомість. Я закінчив бій і навіть не пам'ятаю, як закінчив його. Це один із тих хлопців, які, якщо вони навчаться використовувати свою міць і бути точними як Маркес, вони можуть стати вбивцями. У нього були важкі руки.
НАЙКРАЩЕ ПІДБОРІДДЯ
Лаква Сім: Я подумав: "Або я не вмію бити, або цей хлопець дійсно вміє тримати удар". Я бив і бив його пекельними аперкотами і не міг повірити, що він не впав.
НАЙКРАЩІ НАВИЧКИ
Маркес: Цей хлопець завжди тримав руки піднятими, мав чудову боксерську стійку, був контрпанчером із мисленням у ринзі. Він досконалий боєць, один із тих хлопців, у яких є все.
НАЙКРАЩИЙ У ЦІЛОМУ
Маркес: Найкращим, з ким я коли-небудь ділив ринг, був Маркес. Він увійде в історію як член Залу слави боксу. Я маю віддати йому належне, тому що цей хлопець умів прорахувати кого завгодно. Його найкращі якості - сталеве серце і яйця італійського бика. Цього хлопця збивали з ніг, сікли, ледь не вбивали різні бійці, які були дуже близькі до перемоги над ним, але він знаходив спосіб вийти переможцем.