Тренер Лоуренса Околі, Джо Галлахер, вважає, що його боєць не отримав належного визнання за те, що зміг нейтралізувати потужного південноафриканця Кевіна Лерену на "Вемблі" минулими вихідними.
Зрозуміло, всі заголовки дісталися Олександру Усику, який нокаутував Даніеля Дюбуа і знову утвердився в статусі абсолютного чемпіона світу в суперважкій вазі. Але в спів-головному бою вечора екс-чемпіон світу серед крузерів і перший номер рейтингу WBC у хевівейті Околі (22-1, 16 КО) здобув упевнену перемогу одноголосним рішенням суддів у десятираундовому поєдинку, незважаючи на серйозний розрив біцепса лівої руки, - проти зазвичай агресивного Лерени.
- Це той самий Кевін Лерена, який тричі впустив Дюбуа і влаштував з ним справжню рубку в три раунди. Той самий Лерена, який зарубався з Джастісом Хуні, вважав, що переміг, і навіть потряс його в десятому раунді, - нагадав Ґаллахер в інтерв'ю The Ring.
- Адже ми бачили, чого домігся після цього Дюбуа, і що зробив Джастіс із Фабіо Вордлі. А Лоуренс виграє кожен раунд, пропускає не більше п'яти ударів, чітко дотримується геймплану - і все одно його критикують. Лерена взагалі не увійшов у бій. Без жодної неповаги до Кевіна - відмінна команда і все таке, - але саме на ньому лежав обов'язок зробити заяву.
- Звичайно, люди скажуть: "У Околі був шанс нокаутувати його перед 90 тисячами глядачів". Зрозуміло, він засмучений, що не зміг - він би з радістю це зробив. Але вся ця історія про те, що Околі нібито знову клінчував... та він узагалі не тримав! Лерена, навпаки, отримав попередження за клінчі ще на початку бою.
Після поєдинку Галлахер виклав фото з явно пошкодженим біцепсом Околі, підтвердивши, що травма трапилася ще в першому раунді. Володар звання "Тренер року" за версією The Ring за 2015 рік зізнався, що 32-річний Околі тримав це в секреті.
- Лоуренс чітко дотримувався плану, а потім, уже після бою, каже мені: "У мене з рукою біда". Я на нього подивився: "Чому ти нічого не сказав?" А він у відповідь: "Ні, ні, ні, ні", - напевно, думав, що я його зніму з бою або щось у цьому роді. Він стримував такого панчера, як Лерена, використовуючи ноги й одну руку.
Попри травму, Околі не вдавався до брудного клінчу чи боротьби до фінального гонгу. Здебільшого він рухався, контролював Лерену з дистанції та диктував темп від самого початку.
Може, бій і не був феєричним, але це точно не було поверненням до обережного, негативного стилю, до якого Околі вдавався на заході своєї кар'єри в першій важкій вазі.