Для Джоша Тейлора біль відчувається гостріше, ніж слава.
Цього тижня Тейлор був змушений оголосити про завершення кар'єри у віці 34 років через пошкодження лівого ока. Незважаючи на це, його завалили повідомленнями підтримки в інтернеті - навіть з урахуванням того, що сам він нерідко викликав на себе гнів уболівальників.
Шотландець із рекордом 19-3 (13 KO) став переможцем Всесвітньої боксерської суперсерії, завоював титули IBF, WBA, WBC, WBO і пояс The Ring.
Він стрімко досяг показника 19-0, об'єднавши всі титули в дивізіоні, здобувши низку перемог, яка вивела його в рейтинги pound-for-pound. Тоді Тейлор був у вогні - він перемагав Віктора Постола, Раяна Мартіна, Івана Баранчика, Реджиса Прогре та Хосе Раміреса.
Після третьої поразки поспіль - від Екоу Ессумана в травні - Тейлор збирався взяти кілька тижнів відпочинку і повернутися в зал.
Але доля розпорядилася інакше. Недавні обстеження очей виявили травми, і стало ясно, що майбутнє залежить від здоров'я, а не від бажання вийти на ринг. А воно в нього було - за інших рівних він би провів ще хоча б кілька боїв.
Він зворушений тисячами повідомлень, які отримав після завершення кар'єри, але це не той фінал, який він собі уявляв.
- Це, знаєш, трохи зі смаком гіркоти, - зітхає 34-річний Тейлор. - Трохи мене підбадьорила та реакція, яку я отримав. Телефон просто збожеволів відтоді, як я оголосив про це в понеділок. У мене все ще понад тисячу непрочитаних повідомлень, але я обов'язково всім відповім згодом. Просто це було трохи приголомшливо - така реакція. Це мене трохи втішає - усвідомлення того, що люди, фанати цінували мій час у боксі, цінували те, що я віддав цьому спорту. Це було дуже приємно і по-справжньому підтримало мене.
Але поки новина ще свіжа, найважче - прийняти, що мрія, якою він жив понад двадцять років, добігла кінця.
- Ось уже два тижні, як я перетравлюю це і намагаюся з цим змиритися. Це кінець дороги. І ці два тижні були важкими, - зізнався він.
- Після бою з Екоу я взяв лише два тижні перерви, потім знову повернувся в зал, тренувався, тримав форму - почувався чудово. Потім поїхав до Ліверпуля, просто щоб перевірити очі. Я розраховував, що мені знову зроблять операцію. Але коли вони зробили знімки, то виявили кілька розривів сітківки. У підсумку мені довелося пройти лазерну операцію. Розриви були досить серйозними, і я подумав: які в мене варіанти? Лікуватися і продовжувати, а потім, можливо, втратити зір? Я сказав: "Ні, я не готовий на це". Я вже всього домігся в боксі. Я був на вершині, пройшов через усе, приміряв пояс чемпіона. Прийшов час сісти, озирнутися назад і усвідомити - у мене була чудова кар'єра. Але, чесно кажучи, це були важкі тижні. Дуже емоційні. Усе сталося раптово. Важко було все це усвідомити і зберегти розум. Усе ще занадто свіже, я зараз досить емоційний.