Британський супертяж Девід Аллен, який ще нещодавно розповідав, як його нині покійний дід Джордж "не розмовляв із ним якийсь час" після бою з Фрейзером Кларком, оголошував про завершення кар'єри у 2020 році та зізнавався, що був близький до того, щоб піти напередодні його першого поєдинку з Джонні Фішером.
Тепер же, довгоочікувана перемога над Фішером у реванші вдихнула в 33-річного британця нове життя. Він уперше в кар'єрі завоював титул - ставши інтерконтинентальним чемпіоном WBA у важкій вазі.
Гордість Донкастера, у послужному списку якого поразки від таких імен, як колишній тимчасовий чемпіон WBC Ділліан Вайт, дворазовий претендент на титул Луїс Ортіс та олімпійський чемпіон 2016 року Тоні Йока, мав майже на 100 раундів більше у профі, ніж Фішер (13-1, 11 КО). Це зіграло свою роль: він знав, як справлятися з потенційно небезпечними моментами, незважаючи на те, що в одному з епізодів пропустив по корпусу та пізніше зізнався, що в третьому раунді отримав пошкодження барабанної перетинки.
"Люди думають, що я видовищний боєць. Але я взагалі не люблю отримувати удари - я просто не такий хороший в ухилах, як деякі. Джонні - хороший хлопець, але насправді він поки що новачок. Напевно, це був один із найлегших боїв у моєму житті".
У другому бою Аллен важив на 7,5 фунтів більше, ніж у першому - 265 фунтів (приблизно 120 кг), що стало другим за вагою показником у його кар'єрі. Не дивно, що він відчув втому - Фішер виклався від самого початку, намагаючись домінувати.
"Я почувався повільним, млявим, був занадто важким, - сказав він Луїсу Харту з The Ring. - Але витримав його удари, і цього разу був фізично краще готовий. Ми з Джеймі та Найджелом працювали над певними комбінаціями на лапах - усе спрацювало. Було легше, занадто легко. Я наполегливо тренувався і знав, що дотисну його".
"Я їв занадто багато, щопонеділка сідав на дієту, але все без толку. Хоча я і так знав, що виграю", - додав він.
"Я тренувався щосили, просто не міг триматися подалі від холодильника. На тренуваннях викладався на 100 відсотків - тренери й не дали б мені інакше. Але в мене реально проблема. Хотів бути трохи важчим - розумів, що він може пробити по корпусу. Але я був такий упевнений, взагалі не нервував, знав, що виграю".
"Мені подобається виступати на цьому рівні. Я боксер британського рівня, але в техніці можу змагатися з ким завгодно. Звичайний фанат, який у боксі нічого не розуміє, думає, що я просто жирний і стійкий. Але я досить кмітливий, б'ю жорстко. Не хочу битися зі справжніми топами, просто хочу виступати на своєму рівні і радувати публіку. Головне - хороші бої, а не якісь великі титули".