Останніми роками в боксі утворилося безліч непоправних порожнеч як на рингу, так і за його межами. Одна з найбільш зяючих порожнеч з'явилася біля рингу, де на HBO десятиліттями гармонійно звучав владний голос Джима Лемплі. Цей удостоєний включення в Зал слави боксу диктор був талановитим представником покоління, яке принесло бокс у вітальні по всьому світу.
Він починав як сторонній репортер футбольних матчів коледжу на каналі ABC. Він висвітлював "Чудо на льоду" 1980 року серед інших завдань на 14 Олімпійських іграх на телебаченні США.
З березня 1988 року по грудень 2018 року Лемплі був голосом боксу.
Він відомий багатьма висловлюваннями, зокрема культовим "It happened ... IT HAPPENED!", коли Джордж Форман зупинив Майкла Мурера 5 листопада 1994 року, ставши дворазовим чемпіоном світу у важкій вазі. Лемплі має масу цікавих спогадів та історій.
8 грудня 2018 року, коли Лемплі, який продемонстрував таке саме самовладання, як Кріс Рок після того, як Вілл Сміт дав йому ляпаса на церемонії вручення "Оскара", прощався з HBO востаннє, він сказав: "Найбільше ми дякуємо людям, які вилили свої тіла і душі, щоб написати нашу 45-річну історію на рингу - бійцям. Вони унікально цінні. І життєві уроки, які вони дали нам, позачасові та незамінні. І тепер, ваші спогади - незгладимий доказ цього".
Ось вам кілька золотих самородків із живого дорогоцінного каменю зі скарбнички пам'яті Джима Лемплі "Найкраще, що я висвітлював":
Шугар Рей Леонард був найкращим, кого висвітлював Лемплі
Найкращі боксери: Одним із найкращих боксерів, яких я бачив, був той, кого я висвітлював на самому початку своєї кар'єри і це був Шугар Рей Леонард. У нього були найкращі боксерські навички з усіх бійців, чиї поєдинки я коли-небудь висвітлював. Другий - Василь Ломаченко і хоча він не був таким обдарованим від природи, як Леонард, Василь і його батько винайшли абсолютно новий стиль. Вони були творцями абсолютно нової мови боксу. За те, що він домігся цього, я ставлю Василя нарівні з Леонардом як двох найкращих боксерів, яких я коли-небудь висвітлював.
Найкращий панчер: Геннадій Головкін був найсильнішим панчером і це майже кліше, що зазвичай обирають когось із важкого дивізіону, але я думаю, що цікавіше, коли хтось має постійну міць удару впродовж довгої кар'єри в одній ваговій категорії, як це робить Геннадій. Той факт, що він виступав сотні разів як любитель і професіонал у рамках однієї і тієї ж ваги в 160 фунтів, робить збереження ним потужності удару захоплюючим, не кажучи вже про деякі нокаути в мультяшному стилі, автором яких він став...
Василь Ломаченко - один із найкращих боксерів на думку Лемплі
Найкращий захист: Пернелл "Солодкий горошок" Вітакер. Я висвітлював перший рік, коли коментував бої на ABC. Потім, коли я перейшов на HBO, він теж перейшов на HBO приблизно в той самий час, тож у мене було кілька боїв Вітакера. У моїй свідомості було ясно, що він був найкращим у захисті боксером серед усіх бійців, яких я бачив.
Найкращий загалом: Це складно, тому що я хочу назвати Леонарда. Я не хочу називати одне й те саме ім'я у двох різних категоріях, але в атаці, захисті, ударах, Рей був найкращим бійцем, якого я бачив.
Найкращий нокаут: Я скажу так - найпершим боєм, який я висвітлював у своїй кар'єрі, був бій Майка Тайсона проти Джессі Фергюсона. Що робить нокаут Майком Джессі Фергюсона таким незабутнім, то це те, що він сказав в інтерв'ю після бою, коли Алекс Валлау (колишній президент телевізійної мережі ABC) підійшов до нього з приводу аперкоту, який він кинув, і зламав ніс Джессі. Майк сказав: "Кас Д'Амато навчив мене, що мета аперкоту - встромити носову кістку в мозок суперника і я намагався встромити його носову кістку в його мозок". Це був перший бій, який я коли-небудь коментував по мережевому телебаченню, і момент, коли я зрозумів, що це буде найбільша машина цитат у спорті. Я думав: "Боже мій, подивися, що зі мною сталося", тому що я не просився займатися боксом. Мені доручив займатися боксом на ABC Sports керівник. Я б сказав, що нокаут того дня, на початку 1987 року, був найкращим.
Бернард Гопкінс на думку Лемплі найбільш недооцінений
Найбільш недооцінений: Давайте назвемо Бернарда Хопкінса найбільш недооціненим, тому що у нього була майстерність, витонченість, знання рингу, а це найважчі речі для широкої публіки, і, можливо, мені іноді було важко його оцінити, але він був абсолютно прекрасний у тому, що робив і він показував це знову, знову і знову.
Найкращий вечір боксу: Принц Насім Хамед проти Кевіна Келлі в Медісон Сквер Гарден у Нью-Йорку, бо видовище бою, електрика та феєрверки, що супроводжували виступи, та хвилювання, яке Джордж Форман відчував та демонстрував поруч зі мною, - все це робить цей вечір найкращою подією.
Найдивніший момент: Фанат, який приземлився на ринг у Лас-Вегасі під час другої хвилини 7-го раунду, що призвело до 21-хвилинної паузи в бою Ріддіка Боу проти Евандера Холіфілда II 6 листопада 1993 року в Caesars Palace, коли Джеймс Міллер влетів у ринг на моторизованому параплані. Ніщо інше не може зрівнятися з цією дивиною.
Найемоційніший момент: Моє прощання з HBO Boxing 8 грудня 2018 року, коли я стояв із Максом Келлерманом і Роєм Джонсом і прощався з роками боксу на HBO не тільки від свого імені, а й від імені Баррі Томпкінса. І я хочу додати одну річ - я висвітлював чотири бої, після яких один із боксерів помер. Немає порівнянної печалі, з висвітленням смерті в рингу.
Найбільша полеміка: Їх було багато (сміється). Спроба Дона Кінга скасувати результат бою в Токіо (коли Бастер Дуглас потряс світ і зупинив Тайсона в 10-му раунді 11 лютого 1990 року) викликала великі суперечки, але тривала вона не так довго. Я можу назвати масу рішень, які я вважав поганими, але у світі багато грошей і вони йдуть пліч-о-пліч із поганими рішеннями. Я думаю, що найбільшу полеміку викликала відсутність поліції і сек'юріті в Медісон Сквер Гарден тієї ночі, коли оточення Ріддіка Боу напало на Ендрю Голоту після їхнього бою 11 липня 1996 року, коли Голота був дискваліфікований за удари нижче пояса. У підсумку я висвітлював 25-хвилинний бунт. Це викликало, з точки зору суспільства загалом, найбільшу полеміку.
Інтерв'ю, що запам'яталося найбільше: Це просто. Того вечора, коли ми знімали останній бій Майка Тайсона на HBO, а він уже підписав свій наступний контракт із Showtime. Ми висвітлювали його останній виступ на каналі HBO проти Алекса Стюарта (Тайсон нокаутував його в першому раунді 8 грудня 1990 року) в Атлантік-Сіті. У день бою мій бос, блискучий президент HBO Sports Сет Абрахам, викликав мене до себе в номер. Він сказав: "Джиме, я впевнений, ти розумієш, що через їхню антипатію до Ларрі Мерчанта і те, що він сказав про Майка в прямому ефірі, Дон Кінг не дозволить Майку дати стандартне інтерв'ю після бою Ларрі. Але, якщо ти погодишся це зробити, він погодився привести Майка на ринг, щоб поговорити з тобою". Я сказав: "Звичайно, я це зроблю". Я думав, що глядачі заслуговують почути його. Сет сказав: "Якщо ти згоден, ось що я хочу, щоб ти зробив". Сет розповів мені всі деталі контракту, який Майк уже підписав із Showtime - долар за доларом, подробиці бою за боєм. Потім Сет почав розповідати мені подробиці пропозиції HBO Тайсону. Сет сказав, що хоче, щоб я розповів про це Майку і запитав його, чому він підписує контракт на участь у Showtime. Це повинно було вийти весело. Я ні за що не збирався відмовлятися від цього. Отже, я стояв поруч із Майком, вітав його з перемогою над Алексом Стюартом. Я поговорив з ним про те, що це був його останній бій на HBO, привітав його з переходом на Showtime, а потім сказав: "Майк, до речі, їхній контракт, який ти підписуєш, становить 10 боїв за 85 мільйонів доларів. Ми запропонували контракт на вісім боїв за 120 мільйонів доларів. Чому ти йдеш туди?". Він відмовився від відповіді. Як пізніше сказав мені Сет Абрахам, справжня причина полягала в тому, що Кінг отримував половину доходів від платних переглядів на Showtime. Я не знав цього факту. Я не бачив жодних документів. Я не бачив договорів. Але для Сета було кумедно дати мені можливість поставити ці запитання Майку в прямому ефірі.
Улюблений бій: З сентиментальних міркувань я маю назвати Артуро Гатті - Міккі Ворд I 18 травня 2002 року, у казино Mohegan Sun Casino, Анкасвілл, Коннектикут, в якому перемога Ворда рішенням більшості суддів у 10 раундах, поклала початок їхній історичній трилогії. Я висвітлював цей бій з Емануелем Стюардом, якого більше немає. Він був моїм дуже, дуже близьким другом. Я дуже сумую за ним. Я досі чую його голос, який каже: "Боже мій" під час того бою.