Лі Вуду довелося провести останні 19 місяців поза рингом через травми, спостерігаючи збоку, як його партнери по команді, такі як Мозес Ітаума, купаються в оваціях під світлом прожекторів.
Але вже цієї суботи Вуд нарешті повернеться на ринг - у своєму рідному Ноттінгемі, де він битиметься з Ентоні Какаче за титул IBO у другій напівлегкій вазі. Це буде його перший бій під егідою промоутерської компанії Френка Воррена Queensberry Promotions. Колишньому чемпіону світу в напівлегкій вазі 36 років, він близький до завершення своєї кар'єри і за роки виступів встиг випробувати все - і в рингу, і за його межами.
- Я сумував за цим. Не за всією боксерською політикою, а за самим боксом, - сказав Вуд в інтерв'ю BoxingScene. - Я справді сумував, і в мене просто гора з плечей звалилася, коли я, нарешті, отримав дату бою і підписав контракт із Френком [Ворреном].
- Я люблю бокс. Мені не подобається політика - вона страшенно дратує. Я з радістю попрощаюся з цією частиною боксу, коли остаточно завершу кар'єру, але сам бокс - я обожнюю його. Мені сказали, що, можливо, я проведу ще один бій після цього. Підготовка, відчуття, що ти знову в справі - ось заради чого я живу.
- Мені подобається виходити в ринг у день бою, доводити, що скептики помиляються - і підтверджувати очікування тих, хто в мене вірить. Я просто насолоджуюся моментом, показую, на що здатен. Усе, що оточує бій - підготовка, сам поєдинок, атмосфера після - ніщо не зрівняється з цим. Саме заради цього я і в боксі.
Востаннє Вуд виходив на ринг у жовтні 2023 року - проти Джоша Воррінгтона. Тоді він захистив свій титул WBA, нокаутувавши суперника в сьомому раунді, незважаючи на відставання на суддівських записках. Бій проходив під егідою Matchroom Boxing Едді Хірна - попереднього промоутера Вуда - і в планах була організація реваншу між Вудом і Воррінгтоном, однак реалізувати його так і не вдалося.
Пізніше Воррінгтон отримав шанс битися з тодішнім чемпіоном IBF Ентоні Какаче, незважаючи на поразку від Вуда, що викликало в останнього чимале роздратування. Воррінгтон програв одноголосним рішенням суддів, а Какаче потім звільнив титул, обравши замість обов'язкового захисту поєдинок із Вудом - вигідніший з фінансової точки зору.
- У якийсь момент реванш із Воррінгтоном здавався майже гарантованим, - розповідає Вуд. - Але потім я отримав травму, і, коли повернувся до Matchroom для нових перемовин - усе вже було не так. Мені не сподобалася атмосфера. Тоді я озирнувся на всі боки й побачив, що вони - Какачє та Воррінгтон - б'ються між собою. Це розлютило мене, бо я сам хотів бою з Какаче. Але раз так, то наступний найкращий варіант - це бій із переможцем.