Леррон Річардс зізнався, що наразі не знає, яким буде його наступний крок після суперечливої поразки від Альберта Раміреса у поєдинку за тимчасовий титул WBA у напівважкій вазі, який відбувся минулого тижня в Канаді.
Практично всі спостерігачі вважали, що британець впевнено виграв поєдинок за підсумками 12 раундів, проте двоє з трьох суддів віддали перемогу Раміресу.
Останніми роками Річардс став чи не забутою постаттю у британському боксі. Через проблеми з організацією поєдинків він виходив на ринг лише раз на рік і тривалий час не мав серйозних можливостей.
Незважаючи на такий тривалий перерву, у Канаді Річардс продемонстрував один із найкращих поєдинків у своїй кар'єрі і сам був упевнений, що повністю контролює ситуацію на рингу проти непереможеного суперника.
«Я робив усе, що хотів, коли хотів і так, як хотів», — розповів Річардс.
«Рамірес намагався чинити тиск, але я повністю його нейтралізував. Я перебивав його на далекій дистанції, перебивав і зблизька. Просто сприймав кожен раунд окремо і не заглядав надто далеко вперед. При цьому відчував, що з кожним раундом все більше набираю перевагу.
Коли пролунав гонг після дванадцятого раунду, я подумав:
«Так, тепер я стану тимчасовим чемпіоном світу».
Я не хвилювався. Я знав, що виграв цей бій. Причому виграв дуже переконливо. Я просто підняв руку вгору і чекав на оголошення результату».
Річардс зізнався, що за кілька тижнів до поєдинку вже уявляв собі момент, коли його оголосять чемпіоном. Але потім почали зачитувати суддівські картки.
«Я мріяв про це тижнями. Коли оголосили 115-113 на його користь, потім 116-112 на мою, а після цього пролунало:
«115-113 і, як і раніше, чемпіон...»
Чесно кажучи, у той момент серце просто завмерло. З тіла ніби витекла вся енергія».
Рішення суддів викликало справжню хвилю критики не тільки у Великій Британії, а й серед місцевих уболівальників у Канаді. За словами Річардса, глядачі одразу після бою підходили до нього і говорили, що саме він заслужив перемогу.
«Коли я йшов крізь натовп, люди постійно кричали:
«Ти виграв! Ти виграв!»
Усе, що відбувалося, було ніби в тумані. Я піднявся сходами, лікар захотів мене оглянути, а я навіть не особливо хотів йти на цей огляд, бо практично не пропустив серйозних ударів. Потім я піднявся в роздягальню... І просто зламався».
Річардс не став приховувати своїх емоцій.
«Буду чесним. Не збираюся брехати. Я просто розплакався».