Фелікс Тринідад - народний чемпіон острова, схибленого на боксі. Коли "Тіто" бився в період свого розквіту в 1990-х і на початку 2000-х, вулиці Пуерто-Ріко порожніли.
Майбутній володар титулу чемпіона світу в трьох дивізіонах народився в Купей-Альто, недалеко від столичного Сан-Хуана 10 січня 1973 року.
"Я займався боксом усе своє життя завдяки моєму батькові, Феліксу-старшому, який був аматором, а потім професійним бійцем", - розповів Трінідад. "Я ходив на його бої на аренах і простих полях. Коли він вийшов на пенсію, разом із моїм двоюрідним братом Хуаном "Попо" Гусманом, який помер багато років тому, вони відкрили спортзал, який назвали "Клуб Купей", і там займалися кілька боксерів із району та прилеглих міст. Я завжди був у залі, скільки себе пам'ятаю".
Тринідад у бою проти Гектора Камачо
Тринідад розпочав любительську кар'єру у віці 9 років. Він зібрав рекорд 51-6, перш ніж став професіоналом через два місяці після свого 17-річчя, у березні 1990 року.
Протягом наступних кількох років Трінідад спокійно займався своєю справою, довівши рекорд до 19-0 (16 КО), після чого зустрівся з Морісом Блокером за титул чемпіона світу за версією IBF у напівсередній вазі. Це виявилося чимось на зразок легкої прогулянки для потужного панчера, який нокаутував Блокера у двох раундах.
Він здобув вражаючі перемоги над такими суперниками, як Гектор Камачо (UD12), Йорі Бой Кампас (TKO4), Оба Карр (TKO8) і Пернелл Вітакер (UD12). Весь цей час його статус серед найкращих бійців світу зростав.
У вересні 1999 року він спірно об'єднав головні пояси з колегою-суперзіркою боксу володарем титулу WBC Оскаром Де Ла Хойєю (MD12).
Бойова гордість Пуерто-Ріко в кінцевому підсумку провів 15 успішних захистів титулу IBF, поступившись тільки Генрі Армстронгу, якому належить рекорд дивізіону за кількістю захистів титулу (19). Шість років і дев'ять місяців володіння титулом Тринідада є найтривалішими в історії напівсередньої ваги.
Не бачачи викликів у 147 фунтах і відчуваючи крайні труднощі з набором ваги, Тринідад відмовився від своїх титулів і перейшов у першу середню вагу, де його кулаки-руйнівники продовжили сіяти хаос.
У ваговій категорії 154 фунти він кинув виклик раніше непереможеному олімпійському чемпіону 1996 року і чинному володарю титулу WBA Девіду Рейду в березні 2000 року.
"Коли він збив мене з ніг у 3-му раунді, я швидко встав. Я відстав, але це ще був не кінець. Я все ще був у бою, в хорошому стані", - згадує Тринідад. "Батько сказав мені наприкінці раунду: "Я ж казав тобі, що права Рейда влучить у ціль, якщо ти залишиш без захисту своє обличчя". Підніми ліву руку і закрий обличчя, захисти себе і атакуй". І слава богу, я зміг струсити Рейда і відправив його в нокдаун чотири рази (один раз у 7-му раунді і три рази в 11-му раунді), щоб виграти бій".
За обов'язковим захистом титулу проти Мамаду Тіама (ТКО 3) послідував об'єднавчий поєдинок зі ще одним непереможеним олімпійцем - чемпіоном IBF Фернандо Варгасом. Тринідад відмінно стартував, двічі збивши з ніг Варгаса в першому раунді, але якимось чином американець зміг вижити і повернутися в бій, відправивши Тринідада на канвас у четвертому раунді. Тринідад ефектно фінішував, тричі збивши Варгаса з ніг на шляху до нокауту в 12-му раунді.
Тринідад знову піднявся у вазі, щоб зустрітися з володарем титулу WBA в середній вазі Вільямом Джоппі в півфіналі турніру Дона Кінга в середній вазі, зупинивши суперника в п'ятому раунді, щоб розбурхати своїх фанатів у Медісон Сквер Гарден у травні 2001 року.
Тринідад позує з актрисою Розі Перес
У результаті він зустрівся з ветераном Бернардом Гопкінсом за право бути названим абсолютним чемпіоном. Бій мав відбутися 15 вересня 2001 року, але дату було перенесено після терактів 11 вересня.
"Готель, у якому я перебував, був розташований усього за два квартали від того місця, де сталися теракти", - згадує Тринідад. "Я пам'ятаю, що ми були в кімнаті з масажистом, моїм батьком та іншими з нашої групи, ми бачили по телебаченню сюжети про вежі-близнюки, і це було шокуючим. Охорона готелю вжила заходів до нашого захисту, оскільки були побоювання про те, що будуть атаковані інші будівлі".
У підсумку бій відбувся 29 вересня.
"Ми знали, що Гопкінс боксер із великим досвідом і майстерністю. Він був дуже розумний", - згадує Тринідад. "Він дуже побоювався мого лівого хука, не опускаючи праву руку, тому що знав, що я здатний добре влучити.
Я б вважав за краще, щоб цей бій відбувся 15 вересня. Якби бій пройшов цього дня, Бернард Гопкінс не зміг би мене перемогти. Я не можу нічого забирати у Хопкінса - великого чемпіона, бійця-легенди, але зміна дати позначилася на мені. Чесно кажучи, я не міг битися, мій фізичний стан під час бою погіршився набагато раніше, ніж його. У мене закінчилася та енергія, яка завжди була у мене в інших моїх боях.
У 10-му раунді він дістав мене, а в 12-му відправив на канвас, після чого мій батько кинув рушник і вийшов на ринг і я, насправді, не був проти його рішення. У мене трохи паморочилося в голові, але це був чудовий бій і я програв великому чемпіону".
Ходили розмови про реванш, але вони ні до чого не призвели.
"Гопкінс не хотів давати мені реванш", - розповів Трінідад. "Ми попросили його одного разу і він не погодився на це".
Були й інші бої, які він хотів би провести...
"Були бої, які могли відбутися, але їх не сталося, і не тому, що я говорив "ні", - пояснює він. "Дон Кінг був моїм промоутером. Були шанси бою з Чавесом-старшим, коли я чемпіонував у напівсередній вазі. Я пам'ятаю, як одного разу Чавес сказав мені і моєму батькові, що не битиметься зі мною, але з якоїсь причини, не бажаючи зустрічатися зі мною, він зустрівся з Де Ла Хойєю.
Тим бійцем, з яким я хотів би зустрітися, був Террі Норріс - це бій, який мав відбутися, але не відбувся. Він не хотів битися зі мною в 154 фунтах. У нього були свої причини".
Тринідад бився ще чотири рази і пішов у відставку після поразки від Роя Джонса-молодшого в проміжній вазі в січні 2008 року.
Тринідад одружений на Шерон, у нього п'ять дочок. Він живе тихим і мирним життям у Купей-Альто. У той же час, він замішаний у широко розрекламованому судовому процесі з Banco Popular, який стосується того, що більша частина кар'єрного доходу боксера (близько 86 мільйонів доларів) була інвестована без його згоди в облігації.
"Я присвячую свій час сім'ї та справі Banco Popular", - каже він. "Вони були дуже жорстокі зі мною і образили мене. Ми знаємо, що Бог на моєму боці. Зі мною вчинили так, як не можна чинити ні з ким із людей".
Ось що Трінідад розповів про шість своїх найбільш пам'ятних ночей на рингу:
МОРИС БЛОКЕР
19 червня 1993 року, Sports Arena, Сан Дієго, Каліфорнія - Титули: IBF у напівсередній вазі
"Мій менеджер Яміль Чейд і Дон Кінг (який також працював з Блокером) домовилися, тому що моя команда знала, що я готовий до титульного бою і ми наполягали на поєдинку.
Я був налаштований перемогти. Я тренувався дуже серйозно, по правді кажучи. Ми дивилися кілька касет і знали, що перемога не за горами. Блокер був хорошим, сильним бійцем, але моя рішучість і план були просто чудові. У нього був відмінний джеб і ми працювали, щоб нівелювати його. Перемога була дуже приємна, мої фанати були дуже щасливі. Я думав, що сплю. Важка праця окупилася.
Перемога означала ВСЕ, і, що важливіше, це був перший світовий титул мого батька як тренера. Він тренував деяких боксерів, тому пишався мною, а я пишався ним. Прекрасний момент".
Результат: Перемога Тринідаду KO 2
***
ГЕКТОР КАМАЧО
29 січня 1994 року, MGM Grand, Лас Вегас - Титули: IBF у напівсередній вазі
"Ми знали, що в бою з Камачо зустрінемося з великим бійцем. На той час він був чемпіоном світу в трьох вагових категоріях, і ми розуміли, що він боксер з багатьма хитрощами і прийомами - шульга, незручний за стилем, але я був повністю готовий до "Мачо" Камачо. Ми знали, що це буде нелегко, але ми доб'ємося перемоги.
Він постійно говорив нісенітниці, але мене це не зачіпало. Моєю метою було тренуватися і перемогти. Я пам'ятаю публічний тренувальний день у Вегасі. Коли я прямував до рингу, він почав нести нісенітниці про мене і мою команду, але ми просто проігнорували його і зосередилися на поєдинку. Мій тато завжди вчив мене говорити, використовуючи мої удари на рингу.
Це був мій перший титульний бій без перемоги нокаутом. Деякі фанати і репортери говорили, що Камачо стане моїм першим боєм високого рівня. Наскільки я знаю, Камачо до того моменту провів близько 11 боїв за титул чемпіона світу. Він був невловимим, хитрим і винахідливим противником. Я навчився залишатися зосередженим, слухати свій кут. Я був приголомшений на початку бою, але я не хвилювався. Я просто дотримувався інструкцій і впорався. Я не нокаутував його, але провів хороший бій".
Результат: Перемога Тринідаду UD 12
***
ПЕРНЕЛЛ ВІТАКЕР
20 лютого 1999 року, Madison Square Garden, Нью-Йорк - Титули: IBF у напівсередній вазі
"Як і у випадку з кожним із моїх супротивників, ми були відмінно готові, провівши чудові спаринги. Підготовка була дуже якісною, ми підготувалися провести 12 напружених раундів.
Камачо багато рухався в рингу, але Вітакер бився з тобою віч-на-віч. І він тут же опускався дуже низько, відступаючи вбік і постійно був наполовину боком. Він якимось неймовірним чином ухилявся від ударів, наче в нього був радар. Дуже талановитий боєць. Я обдумано наносив удари, боксуючи з ним. Було складно влучати в нього, але я переміг упевнено".
Результат: Перемога Тринідаду UD 12
***
ОСКАР ДЕ ЛА ХОЙЯ
18 вересня 1999 року, Mandalay Bay, Лас Вегас - Титули: IBF/WBC у напівсередній вазі
"Ми не мали поразок. Це був бій, якого ми довго чекали. Це був мій 15-й захист титулу IBF у напівсередній вазі. Де Ла Хойя піднявся у вазі. Він не починав у напівсередній вазі, він почав зі 130 і піднявся до 135, 140 і 147 фунтів. Він став чемпіоном проти Вітакера в близькому бою, і наш бій, Пуерто-Ріко проти Мексики, виявився реалізованим.
Я знав, що він боїться мого удару. Під час бою я постійно шукав ціль і завдавав багато ударів. Він майже не завдавав ударів, багато рухаючись. Було багато рівних раундів на початку бою, а наприкінці я був активнішим. Ви бачили останні раунди, я їх упевнено виграв. У чемпіонських раундах він вирішив бігти, а для об'єднавчого бою це не годиться.
У січні 2000 року відбулася зустріч, на якій зібралися Дон Кінг, Боб Арум, команда Де Ла Хойї, моя команда, адвокати Де Ла Хойї, люди HBO. Усі були там для обговорення реваншу і єдиним, хто не з'явився на тій зустрічі був Оскар. В основному тоді все було обговорено. Я був там, і можу засвідчити це. Якби Оскар прийшов, то реванш, найімовірніше, був би підписаний.
Ми хотіли, щоб те, що Де Ла Хойї було гарантовано і заплачено в першому бою, за логікою речей було гарантовано для мене в другому бою. Промоутером у першому бою був Арум і ми вважали, що Дон Кінг повинен просувати другий бій, що я думаю, було б справедливо. Ми хотіли узгодити поділ PPV прибутку 50 на 50. Ми знали, що він заробив більше грошей, ніж я, на PPV першого бою. Бій так і не відбувся, тому що Де Ла Хойя не хотів битися зі мною вдруге".
Результат: Перемога Тринідаду MD 12
***
ФЕРНАНДО ВАРГАС
2 грудня 2000 року, Mandalay Bay, Лас Вегас - Титули: IBF/WBA в першій середній вазі
"Бій із Фернандо Варгасом був неймовірним. Варгас не збирався бути моїм другом на рингу і став мені як ворог. Він не дивився на мене. Одного разу я підійшов потиснути йому руку, але він не привітався зі мною.
Це той самий боксер, який багато років тому виступав на Олімпійських іграх 1996 року, а я перебував там зі своїм братом Алексом "Ель Нене" Санчесом та іншими спортсменами, що підтримували атлетів із Пуерто-Ріко. Я дізнався, що Варгас хоче зустрітися зі мною. Ми були на арені вдень і він побачив мене здалеку, підбіг до мене і обійняв, і того дня ми поговорили кілька хвилин. Він говорив про Де Ла Хойю. Того дня він попросив мене (я був чемпіоном світу, а він боксером-любителем): "Будь ласка, побий Де Ла Хойю", а я відповів йому, щоб він не хвилювався, оскільки це станеться.
Він був сильним і молодим, але я швидко відправив його в нокдаун. Ми вивчали його з моїм батьком. Але він здивував мене, коли оговтався від нокдаунів, а потім потряс мене. Але поступово мені вдалося його придушити. Я не бачив того удару, який збив мене з ніг у 4-му раунді, але завдяки моїй підготовці та самовідданості я зміг продовжити. Його підготовка до бою здивувала мене. Мені довелося багато чого зробити, щоб перемогти. Я віддаю йому належне за його силу і великий бій, який у нас вийшов. Пуерто-Ріко проти Мексики це завжди цікаво. Люди досі запитують мене про цей бій".
Результат: Перемога Тринідаду TKO 12
***
ВІЛЛЬЯМ ДЖОППІ
12 травня 2001 року, Madison Square Garden, New York - Титули: WBA в середній вазі
"Я пам'ятаю, як фанати божеволіли. Було чимось неймовірним бачити, як важка робота окупається. Пуерториканці з усіх кінців Сполучених Штатів і з острова прийшли підтримати мене. Крім того, були присутні фанати з Колумбії, Мексики, Домініканської Республіки - звідусіль. Я намагався стати чемпіоном світу в трьох вагових категоріях. Це було дуже важливо, тому що деякі великі бійці Пуерто-Ріко, як-от Вільфредо Гомес, Вільфредо Васкес, Ектор Камачо та Вілфред Бенітес, уже стали чемпіонами світу в трьох дивізіонах. Це елітний список.
Ми підготувалися до цього бою на 100 відсотків, тому що це був турнір у ваговій категорії до 160 фунтів, перемога в якому робила вас безперечним чемпіоном. Це був турнір Шугара Рея Робінсона, дуже важливий турнір, який допоміг привернути більше уваги до 160 фунтів. Ми побачили цю можливість у 160 фунтах. У мене все було добре, але 154 фунти були мені незручні. Ми прийшли в 160 фунтів на бій проти Джоппі - пристойного чемпіона світу, хорошого боксера, з досить сильними руками. Слава Богу, я зміг відмінно виступити і стати чемпіоном світу в трьох вагових категоріях, і ми зробили це завдяки Богу, моєму батькові та решті команди, а також моїй наполегливій роботі".
Результат: Перемога Тринідаду TKO 5