У суботу близько 80 000 глядачів заповнять легендарний стадіон «Кроук Парк» у Дубліні, щоб емоційно попрощатися з легендою ірландського боксу Кеті Тейлор.
З моменту оголошення цієї події ірландські боксери та їхні команди всіма силами намагалися отримати місце в андеркарді, і в міру того, як минає тиждень до бою та наближається великий вечір, кожен боксер у карді висловлює своє захоплення можливістю стати частиною події, яка обіцяє стати історичною.
Усі, крім одного — Девіда Аллена.
«Я був головною подією на своєму власному футбольному стадіоні, де були присутні 10 000 уболівальників із Донкастера. Усе, що було після цього…», — сказав Дейв Аллен виданню The Ring.
«У останніх двох поєдинках я взагалі нічого не відчував. Мені, як і раніше, подобається боксувати, і я, як і раніше, хочу перемагати, але якщо говорити про хвилювання чи будь-які емоції, то вони в мене практично зникли. Я взагалі нічого не відчуваю».
Якщо Аллен програє своєму наступному супернику Томасу Карті, він цілком може вирішити завершити кар’єру й зосередитися на менеджменті своєї команди боксерів, яка постійно зростає. А може вирішити продовжувати виступати на невеликих шоу доти, доки бажання боксувати не покине його.
Якщо ж він переможе 30-річного мешканця Дубліна, то мандрівний боксерський цирк із людей з камерами, які полюють за переглядами, вишикується в чергу біля його роздягальні, і питання про те, коли ж він нарешті побореться за титул чемпіона Великої Британії, почнуть задавати знову.
У Аллена немає жодних очікувань. Схоже, він твердо вирішив насолоджуватися тим часом, що йому ще залишився як професійному боксеру.
«Я вже понад 10 років боксую на телебаченні. Мені тепер уже байдуже. І це чудовий стан, — сказав він. — Я програвав дев’ять разів. Ніхто вже не очікує від мене занадто багато. Я був хорошим боксером, але не видатним. При цьому й поганим боксером я теж не був.
Тож мені нічого втрачати. У цьому поєдинку я й нічого особливого не здобуду, але я все ще живу своєю мрією. Я все ще цим займаюся».