Тренера новоспеченого чемпіона світу у надважкій вазі Філіпа Хрговича, Абеля Санчеса, перед боєм із талановитим молодим Мозесом Ітаумою заспокоювало те, що на спарингах Хргович досить добре справлявся з важкими ударами досвідченого суперважковаговика Джермейна Франкліна.
Розповідає сам 70-річний Абель:
«Найбільше мене турбувало те, що Ітаума виявився швидшим, ніж ми думали.
Гаразд, віддамо йому належне: величезний талант, дуже швидкий, дуже розумний, добре рухається на ногах, різко б’є, але він виявився не таким вибуховим, як я очікував, — сказав Санчес.
Найбільше мене турбувало те, що він завдавав кілька дуже сильних ударів, а я хвилювався через можливе розсічення.
Я не хотів, щоб рефері чи лікар раптом занепокоїлися й вирішили зупинити бій через розсічення.
…А потім ми раптово програємо бій просто тому, що я не хотів, щоб лікар запанікував».
Чому Ітаума не витримав?
«Як Філіп і казав під час підготовки до бою, він — молодий хлопець із невеликим досвідом. Він дуже незрілий — не як людина, а саме в рингу, — сказав Санчес.
У нього цього просто не було. Його вже заздалегідь проголосили новим месією. Тому у своїй голові він і був цим новим месією та вийшов на ринг, намагаючись порадувати понад 20 тисяч глядачів на арені. Але домогтися гучного нокауту якимось ефектним ударом проти такого суперника, як Філіп Хргович, було неможливо.
Можливо, це спрацювало б проти когось іншого з першої десятки, хто не здатний витримати удар. Можливо, з ними так і сталося б. Але вони вибрали не того хлопця.
Вони обрали не того суперника — людину, яка не лише була надзвичайно рішучою, а й уже довела, що має чудове підборіддя.
А надмірне прагнення [Ітауми] домогтися [яскравого нокауту для хайлайтів] зрештою й згубило його».