36-річний Реджис Прогре страждає від вічної дилеми боксерів - упертого прагнення продовжувати, навіть коли найкращі дні та найбільші можливості, можливо, вже залишилися позаду.
Вісім років тому уродженець Нового Орлеана розпочав своє сходження в першій напівсередній вазі, нокаутувавши Джоела Діаса-молодшого в другому раунді, а потім із тим самим результатом розправившись із колишнім чемпіоном Джуліусом Індонго. Наприкінці 2018 року Прогре (29-3, 24 КО) взяв участь у турнірі World Boxing Super Series (WBSS), де в чвертьфіналі зустрівся з екс-чемпіоном WBO Террі Фленаганом з Манчестера.
На очах у рідних уболівальників Прогре впевнено перебоксував Фленагана за 12 раундів і вийшов у півфінал, де завоював перший у кар'єрі світовий титул, зупинивши Кирила Реліха в шостому раунді і забравши пояс WBA.
У фіналі він зустрівся з чемпіоном IBF Джошем Тейлором. Бій на арені O2 в Лондоні вийшов класичним - важким, жорстким, рівним. Але перемогу, а разом із нею об'єднання титулів і пояс журналу The Ring, повіз шотландець Тейлор.
"Я досі вважаю, що виграв той бій", - каже Прогре.
Три роки потому Прогре знову став чемпіоном, нокаутувавши Хосе Сепеду в 11-му раунді і завоювавши титул WBC. Це завершило серію з чотирьох перемог нокаутом після поразки від Тейлора.
Однак у грудні 2023 року Прогре вперше в кар'єрі опинився на канвасі - його впустив Девін Хейні, боксер, якого ніколи не вважали нокаутером. Прогре програв бій за очками з розгромним рахунком. А в травні 2024 року в Манчестері Прогре зазнав третьої поразки в кар'єрі - від Джека Каттеролла, ще одного "безударного" бійця, який двічі відправив американця в нокдаун і переміг одноголосним рішенням.
Після поразки від Каттеролла Прогре натякнув на можливе завершення кар'єри, але потім у нього був запланований бій проти мексиканця Оскара Дуарте на 15 лютого. Однак Реджис знявся з поєдинку через травму плеча.
Зараз він перебуває в підвішеному стані. У вільний час він любить читати і зізнається, що тема хронічної травматичної енцефалопатії (ХТЕ) - дегенеративного захворювання мозку, пов'язаного з повторними ударами по голові, - викликає в нього інтерес, хоча й тривожить.
"Я читав книгу "Damage", - каже він. - Тріс Діксон написав. Найбожевільніше - я читав її прямо на зборах, і тренер мені сказав: "Не читай це під час підготовки, точно не варто". Я зупинився на середині, не хотів забивати собі голову.
Але думаю, що після завершення кар'єри я захочу вивчити цю тему глибше. Мені цікава робота мозку і все таке. Думаю, я відрізняюся від багатьох бійців: я читаю, читаю по кілька годин на день.
Я хочу зайнятися ХТЕ після боксу. Я знаю, скільки бійців померло, особливо зі старої школи. Вони були великими в рингу, але після завершення кар'єри все пішло під укіс: гроші йшли, з'являлася деменція, ставали пробитими. Я не хочу бути таким. Не хочу втратити все, що заробив.
Воно того не варте - бути легендарним бійцем, а потім усе втратити. Можна бути легендою - і закінчити без усього. Я хочу бути як Шугар Рей Леонард - був великий, заробив гроші, зберіг їх і залишився в доброму здоров'ї. Він зробив усе правильно".
І перш ніж закінчити, Прогре робить ще одну заяву - зухвалу, вперту і повну рішучості спростувати думку, ніби він іде.
"Одного разу прийде час піти, і мої близькі мені це скажуть. Але поки що я можу витримувати навантаження, моє тіло не розвалюється. Одного разу воно перестане витримувати удари, перестане бігати по сходах, плавати, робити спринти, спарингувати...
Але зараз воно все ще тримається. І я хочу цим користуватися".