Эрик Моралес - величайший мексиканский боксер. Все, кому довелось видеть бои этого человека, были влюблены в его технику и стремление к победе. Бои с участием Эрика Моралеса были чем-то фантастическим, эффектным и интересным. Он обладал высочайшим боксерским интеллектом, совмещал свою технику с агрессией в стиле мексиканцев. Кроме того Моралес редко использовал оборонительные навыки. При нем было все: неподражаемая техника, быстрота, отменная работа корпусом и сильные ноги.
Эрик Моралес, бои которого известны многим людям, мог спокойно закрутить соперника, сменить направление движения и атаки. Ему подвластен бокс в разносторонней стойке, агрессивная рубка и тонкая перефехтовка.
Ерік Моралес народився 1 вересня 1976 року в Мексиці, в місті Тіхуана. Його сім'я жила у своєму власному будинку, в якому був зал боксу, керований його батьком. Будинок нещодавно був перебудований і зал боксу був розширений, але сім'я Моралеса більше не проживає в ньому, хоча Ерік іноді там тренується. У ньому розташований також офіс новинного інтернет-ресурсу www.box-latino.com, що належить Еріку.
В 1995 году Моралес стал чемпионом Мексики в первом полулегком весе, победив техническим нокаутом Энрике Юпитера, и завоевал титул NABF в том же весе, выиграв по очкам у Хуана Торреса. Бой с Торресом стал первым боем Моралеса за пределами Мексики - он был проведен в Лас-Вегасе в знаменитом Caesars Palace. Моралес четырежды успешно защитил свой титул NABF, последним претендентом был экс-чемпион WBC Гектор Асеро-Санчес. Эрик победил единогласным решением судей, усилив в середине боя давление на противника и послав его в нокдаун в шестом и десятом раундах. По окончании боя счет судейских записок составил 118-111 и 118-110 дважды. В 1996 году NABF назвала Моралеса боксером года.
Следующую защиту титула Моралес провел также против экс-чемпиона мира. 12 сентября 1998 года он победил техническим нокаутом бывшего двукратного чемпиона мира Джуниора Джонса. Бой был очень напряженным, но Эрик послал противника в нокдаун в четвертом раунде, затем несколько раз потряс его, и бой был остановлен в конце четвертого раунда.
22 октября 1999 года еще один бывший чемпион мира решил отобрать у Моралеса его титул в первом полулегком весе. В восьмой по счету защите своего титула Эрик встретился с экс-чемпионом WBC в легчайшем весе Уэйном Маккаллохом. Этот бой заслужил бурные овации от публики, и Эрик имел в нем очевидное превосходство, победив единогласным решением судей со счетом 116-112, 116-112 и 119-110.
В 1999 году Моралес провел четыре защиты своего титула по версии WBC, и руководство этой организации назвало его боксером года.
19 февраля 2000 года Моралес в девятый раз вышел защищать свой титул в первом полулегком весе. На этот раз его противником был чемпион WBO Марко Антонио Баррера. Это был потрясающий бой, в котором боксеры сражались от начала и до конца, и после которого они оба выглядели крайне усталыми и травмированными. Журналист Клод Абрамс так охарактеризовал это событие: «Присутствующие в Mandalay Bay Events Center 5000 зрителей неотрывно смотрели за боем, покоренные настроем боксеров, их отвагой, стойкостью, мастерством и частыми обменами ударами. Отдадим же должное двум выдающимся боксерам и этому сенсационному бою». Двое судей отдали победу Моралесу со счетом 114-113 и 115-112, тогда как третий отдал победу Баррере со счетом 114-113. Этот бой был назван журналом The Ring «Боем года» в 2000 году, а пятый раунд этого боя был назван «Раундом года». После боя Эрик сказал: «Он смелый боец и мы оба сделали в этом бою все что могли. Нам обоим приходилось плохо в этом бою. Он самый сильный панчер, которого я встречал в ринге».
После победы над Баррерой Моралес решил, что наступило время для перехода в следующий вес. 2 сентября 2000 года Моралес встретился с экс-чемпионом WBC в полулегком весе Кевином Келли и победил его техническим нокаутом. Это был замечательный бой и Келли показал все, на что способен, но Эрик доминировал на ринге. Он дважды отправлял противника в нокдаун, и в седьмом раунде рефери был вынужден остановить бой. Эта победа принесла Моралесу титул временного чемпиона по версии WBC в полулегком весе и право на бой с действующим чемпионом.
17 февраля 2001 года, Эрик Моралес единогласным решением судей победил действующего чемпиона WBC в полулегком весе Гати Эспадаса. Эрик активно начал бой и захватил инициативу, но Эспадас продемонстрировал выдающуюся отвагу и настрой и, по мнению все трех судей, выиграл два последних раунда. После боя, который закончился со счетом 115-113, 116-112 и 116-112, Эрик заявил: «Он нанес множество ударов, и он очень храбр, но я наносил более сильные удары и я перебоксировал его. Я думаю, что я полностью контролировал бой».
28 июля 2001 года в Лос-Анджелесе Эрик Моралес провел первую защиту титула WBC в полулегком весе и выиграл единогласным решением судей у обязательного претендента из Кореи Ин Джин Чи. Это был сложный и интересный бой, который постоянно заставлял зрителей вскакивать со своих мест. Чи приложил много усилий и постоянно шел вперед, но Эрик бил точнее, сильнее и был лучше на протяжении почти всего боя. В шестом раунде в результате случайного столкновения головами Эрик получил рассечение над левым глазом и к концу боя его левый глаз полностью закрылся. В десятом раунде Чи получил предупреждение за грязное ведение боя. После окончания боя счет судейских записок был 117-110, 116-112 и 116-111. После боя Эрик сказал: «Я хотел показать в этом бою другого Эрика Моралеса. Я хотел действовать быстрее и разрушительнее, но, к сожалению, столкновение головами в шестом раунде заставило меня поменять план на бой. Без сомнения он умеет держать удар, потому что несколько раз я здорово ему попал. После того столкновения головами я не мог преследовать его, потому что он действовал очень грязно. Он отбивался локтями. Если бы я пошел на добивание он, вероятно, ударил бы меня головой еще раз».
22 июня 2002 года Моралес потерял свой титул, проиграв по очкам со счетом 115-113 дважды и 116-112 Марко Антонио Баррере в матче-реванше. Как и первый бой между ними, второй был очень напряженным и равным, и после его окончания зрители стоя рукоплескали боксерам. Судейское решение было единогласным, но многие видевшие бой считали, что именно Моралес заслуживал победы. Эрик постоянно шел вперед и, похоже, доминировал в первой половине боя. Он получил рассечение переносицы во втором раунде и рассечение над правым глазом в восьмом. В начале боя Баррера действовал осторожно, но по ходу боя активизировался. Заключительные раунды боя боксеры провели в таком высоком темпе, что заставили зрителей вскочить со своих мест. После боя Эрик так прокомментировал свое выступление: «Я был готов к тому, чтобы перебоксировать его. Как и в первом бою, я контролировал первые шесть или семь раундов. Ему ничего не оставалось, кроме того, как отступать. Я понял, что он хочет сохранить силы на концовку боя, но я действовал хорошо до самого окончания боя. Я все равно считаю, что я победил в этом бою. Я контролировал бой. Первый бой я выиграл благодаря своему давлению. Я делал то же самое в этом бою. Я сделал то, что планировал и я полагаю, что я выиграл бой». После поражения Моралеса титул WBC в полулегком весе был объявлен вакантным ввиду разногласий Барреры с руководством этой организации.
16 ноября 2002 года Моралес встретился в бою за вакантный титул WBC в полулегком весе с экс-чемпионом WBA в легчайшем весе Поли Айялой. Бой был очень интересным, и в его начале оба боксера действовали одинаково успешно, но в середине боя Эрик начал доминировать - он действовал лучше и быстрее Айялы, нанося более мощные удары, в результате чего левый глаз Айялы начал закрываться. В поздних раундах Эрик снизил темп, и Айяла активизировался, но в заключительном раунде Моралес захватил инициативу и несколько раз сильно потряс соперника. После боя, который завершился со счетом 117-111, 117-111 и 116-112 Эрик сказал: «Он сильный боец и у него крепкий подбородок. И голова у него тоже крепкая. Он ниже меня, и я много попадал ему по голове. В начале боя я повредил себе руки. Левую руку я травмировал во втором, третьем, возможно, четвертом раунде. Правую я повредил позднее - в пятом или шестом. В девятом и десятом раундах я практически не использовал правую руку, потому что она болела. Я обещал, что нокаутирую его, и я пытался».
28 февраля 2004 года Моралес победил по очкам чемпиона WBC Хесуса Чавеса и отобрал у него титул. В первом раунде Чавесу удалось потрясти Моралеса, но во втором Эрик дважды послал противника в нокдаун. Чавес также получил рассечение над левым глазом. В начале боя Чавес повредил правое плечо и стал редко действовать правой рукой, однако он продолжал атаковать, выбрасывая джебы и левые боковые. Эрик получил рассечение над левым глазом в четвертом раунде. Многие раунды были равными, но Моралес постоянно набирал очки, благодаря более точным и быстрым ударам. Во время последнего раунда зрители стоя приветствовали боксеров. Счет судейских записок составил 117-109, 118-108 и 115-112 все в пользу Моралеса. После боя Эрик сказал: «Это был тяжелый бой. До того как я пропустил в первом раунде, я был слишком уверен в себе. Этот тяжелый удар в голову сделал меня более осторожным. С этого момента я понял, что должен скорректировать ведение боя. Я должен был быть более осторожным. Честно говоря, я не заметил, что он был потрясен, но во втором раунде, когда он еще не был травмирован, я дважды уронил его на настил».
31 июля Эрик Моралес выиграл единогласным решением судей у Карлоса Эрнандеса, что позволило ему сохранить свой титул в первом легком весе по версии WBC и добавить к нему титул IBF. Эрнандес действовал очень активно и постоянно шел вперед, но Моралес действовал более эффективно и несколько раз потряс своего соперника. Бой завершился со счетом 119-109, 119-109 и 115-113. Вот что сказал Моралес после своей победы: «Карлос очень трудный противник. Он очень храбр и силен. Я думаю, что он показал все самое лучшее в бою со мной. Я не придаю значения разговорам о том кто лучший в мире боксер независимо от весовой категории. Они для тех, кто беспокоится и думает только о себе. Я другой. Я выхожу на ринг для зрителей».
2 ноября 2004 года, Эрик Моралес проиграл по очкам своему заклятому сопернику Марко Антонио Баррере. Третий матч между ними получился очень напряженным и интересным и, так же как и первый их бой, стал боем года по версии журнала The Ring. Баррера активно начал бой - он потряс Моралеса в первом раунде и разбил ему нос во втором, и после шести раундов вел в записках всех трех судей со счетом 58-56, 58-56 и 59-55. Однако Моралес усилился во второй половине боя, и двое судей из трех посчитали, что он выиграл четыре раунда из оставшихся шести, третий судья посчитал одиннадцатый раунд ничейным, и это стало решающим - Баррера выиграл большинством голосов 115-113, 115-114 и 114-114. Если бы третий судья отдал одиннадцатый раунд Моралесу, то была бы ничья. После боя Эрик сказал: «В начале боя я был несколько зажат. Я не мог «поймать» свой джеб. Я понимаю, что отдал большенство начальных раундов".
У березні 2005 року Ерік Моралес зустрівся з філіппінцем Менні Пакіяо. Бій був відкритим і вийшов дуже видовищним. У середині 5-го раунду сталося зіткнення головами, внаслідок чого філіппінець отримав розсічення над лівим оком. Рефері призупинив бій і викликав лікаря. Лікар оглянув боксера і дозволив продовжити бій. Після закінчення поєдинку судді одноголосним близьким рішенням оголосили переможцем Моралеса.
У січні 2006 року відбувся реванш між Еріком Моралесом і Менні Пакіяо. Наприкінці 10-го раунду Пак'яо провів лівий крос у голову, і Моралес упав на канвас. Він насилу встав на рахунок 9. Пак'яо одразу ж викинув серію ударів у голову, після яких Моралес у 2-й раз упав. Цього разу рефері рахувати не став і відразу ж зупинив бій. Моралес не сперечався.
У листопаді 2006 року відбувся 3-й бій між Еріком Моралесом і Менні Пакіяо. У середині 2-го раунду Моралес пішов в атаку і пропустив зустрічний правий хук у щелепу, після чого опустився на коліно. Він одразу ж піднявся. Пак'яо не став форсувати події. Останні 10 секунд раунду пройшли в жорсткому розміні. У середині 3-го раунду Пак'яо викинув короткий правий хук у щелепу. Моралес похитнувся. Пак'яо затиснув його біля канатів і викинув кілька серій у голову. Моралес зміг піти від канатів і спиною пішов через весь ринг. Пак'яо провів серію в голову, а потім викинув лівий хук у щелепу. Моралес упав. Він піднявся. Пак'яо кинувся його добивати, але Моралес почав контратакувати. Обидва пішли в розмін, у якому більше досяг успіху філіппінець. Незабаром мексиканець перестав відповідати на удари і лише намагався уникати атак Пак'яо. Він знову пішов спиною через ринг. Пак'яо правим кросом пробив йому прямо в щелепу. Моралес сів на канвас. Потім, злегка похитавши головою, він піднявся. Рефері на той час уже дорахував до 10 і зупинив бій.
У серпні 2007 року Моралес піднявся в легку вагу і зустрівся з володарем титулу WBC Девідом Діасом. З перших секунд бою Діас накинувся на противника, але несподівано пропустив удар правою Моралеса і опинився на підлозі. Подальші раунди проходили в обопільних обмінах. Діас виступав агресором, але Морелесу добре вдавалося працювати на контратаках. До кінця 6-го раунду праве око Девіда було практично закрите гематомою. Проте Діас дуже добре провів 7-й раунд, коли зміг замкнути Моралеса біля канатів. Аналогічна ситуація повторилася в наступному раунді. Моралес провів більшу частину 9-го раунду в центрі рингу і непогано виглядав у 10-й та 11-й трихвилинках. На 12-й раунд Діас вийшов як на свій останній раунд у житті. По закінченню поєдинку судді одноголосно з невеликою перевагою віддали перевагу чинному чемпіону: 114-113, 115-112, 115-113. Таким чином, Моралесу не вдалася його спроба стати першим мексиканцем, який ставав володарем титулу чемпіона світу в чотирьох вагових категоріях. Після бою Морелес оголосив про завершення своєї боксерської кар'єри.
Наприкінці 2009 року Ерік Моралес заявив про своє повернення в бокс. У березні 2010 року відбувся його бій з нікарагуанцем Хосе Альфаро. Бій проходив у напівсередній вазі, на кону стояв вакантний інтернаціональний титул WBC. Поєдинок пройшов у найкращих традиціях колишнього Моралеса, який йшов у постійні обміни з Альфаро, пропускаючи і завдаючи безліч ударів. За підсумками 12-ти раундів усі судді віддали перевагу Моралесу: 117-111 і двічі 116-112.
У вересні 2010 року Моралес вийшов на ринг проти британця Віллі Лаймонда. У перших раундах Ерік виглядав не найкращим чином, але потім освоївся і в 6-му раунді тричі відправляв суперника на канвас ударами в тулуб. Коли шотландець, скорчившись від болю, втретє за раунд опустився на канвас після лівого гака в область печінки, рефері зупинив бій без відліку.
У грудні 2010 року Моралес зустрівся з домініканцем Франциско Лоренсо. Протягом бою Моралес завдавав важчих ударів. Лоренсо, незважаючи на те, що поступався Моралесу зростом і розмахом рук, працював весь бій першим номером і намагався нав'язати обміни ударами. У 5-му раунді Франсіско побував у нокдауні, але при цьому не був вражений. До фінальних раундів боксери на радість глядачам перейшли у відкрите з'ясування стосунків. Підсумковий рахунок суддів: 116-111, 114-113 і 115-112 на користь Моралеса.
У квітні 2011 року Моралес вийшов на ринг проти відомого аргентинського панчера Маркоса Рене Майдани. На кону стояв тимчасовий титул WBA в 1-ій напівсередній вазі. У 1-му раунді Моралес отримав серйозне розсічення на правому оці, яке ще до гонгу було майже закрите набряком. У 2-му раунді Ерік потряс Маркоса, але на тлі домінування аргетинця цього було дуже мало. 3-й раунд рубки пішов Еріку, який дещо розігрівся і призвичаївся використовувати на свою користь "розмашистість" візаві. 4-й раунд був рівним, але відійшов Майдані за рахунок кількості. Але вже в 5-й трихвилинці Моралес показав колишній клас, красиво взявши його в рубці завдяки набагато кращій техніці і, як наслідок, акуратності з ударами. 6-й і 7-й раунди були рівними: Майдана брав за рахунок навали, Моралес же був більш скупим, але точним. Але вже у 8-му раунді Ерік сильно потряс втомленого опонента хуком зліва, декласуючи Майдану за всіма параметрами. 9-й раунд знову був рівним - Майдана відновився і вирівняв бій. У 10-му раунді Моралес бив втомленого аргентинця практично на вибір, але наприкінці пропустив серйозну атаку, і 11-й раунд провів на відпочинку, віддавши його Майдані, який сумбурно атакував. 12-й раунд був рубкою на зустрічних курсах. Формальний рахунок суддів виявився таким: 114-114 і 116-112 (двічі) на користь Майдани. Моралес заявив після бою, що категорично не згоден з офіційним вердиктом.
У вересні 2011 року Моралес мав битися з аргентинцем Лукасом Мартіном Матіссе за вакантний титул WBC у 1-ій напівсередній вазі, але під час підготовки до бою Матіссе зазнав травми і за тиждень до бою йому було знайдено заміну в особі молодого мексиканця Пабло Сезара Кано. Перші два раунди завдяки більшій точності в роботі джебом і перевазі в швидкості взяв Кано, але вже в 3-й трихвилинці Ерік пристрілявся, а 4-ту витратив на те, щоб авторитетно ганяти вже "посіченого" і кілька разів приголомшеного оверхендами Кано по рингу. У 5-му раунді набагато швидший Кано вирівняв ситуацію, навіть потряс ветерана, хоча поєдинок у стилі відкритої бійки частіше був на руку Моралесу, а 6-й раунд знову залишився за Еріком, який виявився точнішим у роботі передньою рукою. 7-й часовий відрізок знову пішов Пабло Сесару, який насідав на "старого", 8-й і 9-й - дуже впевнено - Моралесу, який неодноразово відкидав голову суперника коронним правим кросом. Гематома і "січка" на лівому оці Кано погіршувалися з кожним раундом, і після побиття, яке вчинив Пабло Сесару ветеран у 10-му раунді, куток Кано на настійну вимогу лікаря зупинив поєдинок. Перемога Моралеса технічним нокаутом у 10-му раунді принесла йому історичне досягнення: титул у 4-й ваговій категорії. Поєдинок проходив у рамках шоу, організованого телеканалом HBO, головною подією якого був бій Флойд Мейвезер - Віктор Ортіз.
У березні 2012 року Моралес зустрівся з обов'язковим претендентом американцем Денні Гарсією. На зважуванні перед боєм Моралес не зміг вкластися в рамки 1-ї напівсередньої ваги і був позбавлений належного йому титулу WBC, який став вакантним і був поставлений на кін у цьому бою тільки для Гарсії. Перші 8 раундів вийшли конкурентними. Моралесу вдавалося працювати на контратаках, а Гарсії наносити важчі удари і більше влучати. Але у фінальній частині протистояння лідер вималювався вже чітко: в 11-му раунді Гарсії вдалося витягнути Моралеса в розмін і, провівши кілька точних лівих бокових, відправити його в нокдаун. Ерік протримався до кінця раунду, але фінальну трихвилинку теж віддав супернику. Заслуженість перемоги Денні ніким не заперечувалася: 116-112, 117-110 і 118-109. Денні Гарсія став новим чемпіоном світу в 1-ій напівсередній вазі.
У жовтні 2012 року відбувся реванш між Еріком Моралесом і Денні Гарсією. Після двох рівних стартових раундів, наприкінці 3-ї трихвилинки Гарсії вдалося потрясти Моралеса влучанням праворуч, але гонг не дозволив чемпіону розвинути перевагу. Однак, за час хвилинної перерви Ерік так і не встиг повністю відновиться, і в 4-му раунді Денні вдалося провести забійний лівий боковий, який відправив Моралеса в нокаут.
У 2014 році Ерік оголосив про завершення кар'єри. Були розмови про прощальний бій Моралеса, але поки що він так і не відбувся.
Сьогодні Ерік зайнятий промоутерською діяльністю. Пробував він себе і як тренер, попрацювавши якийсь час із відомим боксером Джессі Варгасом.
За свою легендарну кар'єру Ерік "Жахливий" Моралес завойовував сім чемпіонських поясів, у чотирьох вагових категоріях. Також на його рахунку два Бої року (2000 і 2004) з Марко Антоніо Баррерою, а п'ятий раунд їхнього першого бою отримав звання Раунд року. У 2011 році повернення Еріка в ринг також було названо Поверненням року.