Джонні Фішер, незважаючи на те, що в минулому мав проблеми з переходом на вищий рівень суперників, вважає, що завдяки своєму стилю та популярності він завжди знаходиться лише за два поєдинки від «великої сцени» у надважкій вазі.
Фішер (14-1, 12 нокаутів) приєднався до Zuffa Boxing у липні і в суботу дебютує за промоутерською компанією, що набирає обертів, зустрівшись із Майклом Піроттоном на Copper Box Arena в Лондоні.
Фішер, відомий під прізвиськом «Ромфордський бик», завжди привертав увагу публіки, проте коли в грудні 2024 року він зустрівся з міцним британським боксером-гейткипером Дейвом Алленом, більшість нейтральних спостерігачів вважали, що йому пощастило здобути перемогу роздільним рішенням суддів.
У реванші, що відбувся через шість місяців, Фішера зупинили в п'ятому раунді. Відтоді він провів один бій, перемігши Івана Балаша в чотирьох раундах у грудні минулого року після непростого початку поєдинку.
Цей симпатичний лондонець завжди дотримувався надзвичайно агресивного стилю, що водночас було і його сильною стороною, і недоліком. Манера постійно йти вперед дозволила йому знищити Алена Бабича за один раунд, але зробила його вразливим у двох наступних поєдинках з Алленом.
27-річний Фішер не має наміру повністю змінювати свій стиль, незважаючи на те, що почав працювати з досвідченим тренером Тоні Сімсом.
Коли Sky Sports запитав Фішера, чи збирається він обрушити на Піроттона шквал потужних ударів, той відповів, що особливого вибору в нього немає.
«Я мушу, — сказав він. — Для мене це найкращий спосіб не тільки атакувати, а й захищатися. Завдавати іншій людині потужні удари. Саме так мені найкраще боксувати.
Але тепер, коли до цього додадуться трохи досвіду та знань Тоні [Сімса], думаю, це просто дозволить мені діяти таким чином трохи ефективніше».
«Не можна змінити те, ким ти є, не можна намагатися бути тим, ким ти не є. Я пробував це раніше — це не працює. На боксерському рингу теж треба залишатися собою. Гадаю, саме так і має бути».
Якщо цього виявиться достатньо, щоб перемогти бельгійця Піроттона (12-2, 6 нокаутів), Фішер наполягає, що поступово наближається до справді великої нагоди.
«Саме туди ми й хочемо потрапити — на велику сцену, — сказав він. — Ти всього за два поєдинки від великого бою. Особливо коли у тебе така армія вболівальників, як у мене, така популярність, як у мене, і такий видовищний стиль ведення бою, як у мене.
Так, завжди є ризик: ти можеш програти, можеш опуститися на кілька щаблів нижче. Але навіть тоді ти все одно знаходишся всього за один-два поєдинки від великої сцени».
Поки Фішер ще співпрацював із Matchroom Хірна, ходили чутки про його можливий поєдинок із Деонтеєм Вайлдером. Навіть на такому пізньому етапі кар'єри американця такий бій здається для Фішера величезним стрибком у рівні суперників.
Однак він був би готовий зробити цей крок.
«Звісно, я готовий битися з ким завгодно, — сказав Фішер.
Я відкритий до будь-яких пропозицій. Але той бій не був узгоджений, нічого ще не було вирішено, це була просто ідея, яку Едді [Хірн] запропонував мені. Я відповів: «Без проблем, організуйте».
«Якщо у мене з’явиться можливість зустрітися з одним із найвидатніших боксерів сучасності — а він дійсно є одним із найвидатніших боксерів сучасності, з огляду на його історію нокаутів, — я погоджуся. Тоді цей бій не відбувся, але я був до нього готовий».