Не так вже й часто поліцейський кортеж зупиняється біля пабу «The Squealing Pig» в ірландському Монагані. Але й цей день був далеко не звичайним.
Слідом за великим позашляховиком ірландської поліції до закладу під’їжджає чорний Peugeot із затемненими вікнами. Натовп, що зібрався під вечірнім дощем, зустрічає автомобіль гучними оплесками.
З машини виходить Аарон Маккенна — перший чемпіон світу з цього графства за останні 40 років — і одразу ж високо піднімає над головою червоно-золотий чемпіонський пояс IBF у середній вазі.
Маккенна зазвичай не відрізняється особливою усміхненістю, проте цього разу навіть він не може стримати широкої посмішки, дивлячись на сотні промоклих людей, які прийшли його зустріти.
Коли цей шлях розпочався понад два десятиліття тому, мало хто в місті взагалі щось знав про шестирічного Аарона та його восьмирічного брата Стівена, які мешкали неподалік у Смітборо.
А тепер, після історичної перемоги над Етінозою Оліхою в Дубліні минулої суботи, ім’я Маккенни назавжди увійшло в історію Монагана.
«Для мене це був неймовірний тиждень, хоча водночас є відчуття, що я йшов до цього дуже довго, — розповів Маккенна журналу The Ring через добу після урочистої зустрічі біля The Squealing Pig.
- Стати чемпіоном світу було мрією всього мого життя. Тому те, що це нарешті сталося, — це надзвичайний момент для мене та моєї родини. А стати чемпіоном світу перед усіма цими ірландськими вболівальниками, до того ж уперше, робить те, що сталося, ще більш особливим.
Останні 48 годин — це якесь божевілля.
Після бою я приїхав до готелю, а там були всі вболівальники. Я фотографувався з усіма підряд. Було чудово побачити людей, які приїхали підтримати мене, поговорити з ними про те, що сталося. Багато хто був дуже зворушений. Люди казали мені, що ніколи раніше не відчували нічого подібного. І чути такі слова теж неймовірно приємно.
А потім мене вперше в житті супроводжував поліцейський кортеж аж до The Squealing Pig... Загалом, божевільні дні.
Для цих людей усе це дуже багато значить. Особливо з огляду на те, що я сам родом із Монагана і взагалі живу буквально посеред глушини. Тому навіть мені самому трохи дивно усвідомлювати, що такий хлопець, як я, став чемпіоном світу».
Виходить, що після 21 року роботи заради однієї мети Аарон Маккенна нарешті її досяг.